Штукатурні роботи Штукатурні декоративні роботи Декоративні штукатурні роботи У допомогу починаючому штукатурові

Обробка штукатурки під різні фактури

Поверхні терразитовой штукатурки обробляють по-різному залежно від крупности заповнювача в нанесеному декоративному розчині, а також виду фактури, заданої проектом

Дрібнозернисту й середньозернисту фактури одержують циклюванням поверхні нанесеної штукатурки циклями із дрібними зубами. У процесі циклювання з нанесеної штукатурки знімається тонка плівка накрывочного шару, оголюються зерна заповнювача й слюда, поверхня штукатурки стає зернистою й нагадує собою відкол піщанику із блискітками слюди. Поверхню починають циклювати через 0,5...1год після схоплювання розчину або після вирівнювання нанесеної накрывки.

До цього часу гідратне вапно, убравши в себе необхідна кількість води, збезводнює розчин, до того ж деякі її частки продовжують злегка гаситися й тим самим рихлити шар розчину. Цей момент уважається найкращим для циклювання, тому що штукатурка стає пухкою. Перед циклюванням поверхню перевіряють. Для цього на підготовчий шар натискають пальцем. Якщо розчин не продавлюється, виходить, він готовий для обробки. Якщо при царапании цикль розчин не прилипає до неї й легко обсипає, це також свідчить про те, що його можна обробляти

Напівзатверділий розчин циклювати не можна, тому що на поверхні залишаються білуваті смуги й плями. Якщо циклювання проводиться по незатверділій штукатурці, то розчин пристає до циклі, а заповнювачі вдавлюються в розчин. При перетримуванні якість обробки погіршується й потрібно багато зусиль і часу, щоб вести циклювання. Тривалість циклювання залежить від пори року, температурних умов, пористості підстави й підготовчого шару, а також товщини накрывки. При температурі + (20...25)° З накрывку наносять на таку площу, яку можна отциклевать протягом 3...4год, а якщо погода вітряна - 2...3ч. У сиру й холодну погоду час циклювання збільшується до 6ч.

Перед циклюванням бригадир визначає на пробних зразках необхідну силу натиску й напрямок руху циклі. Циклю підбирають таку, у якої зуби менше діаметра заповнювача. Якщо зуби циклі спрацювалися, їх проточують або насікають заново. Циклювати випливає так, щоб лезо циклі переміщалося по поверхні штукатурки під кутом 45...60°. Працюють без різких натисків на циклю, знімаючи при цьому з накрывки плівку розчину близько 1мм (мал. 131). При цьому з розчину выкрошиваются зерна крихти, утворюючи тим самим фактуру. Циклювати випливає в одному напрямку, інакше на поверхні виходять плями, особливо помітні при сонячнім світлі. Вести циклю треба плавно, без ривків, однієї або двома руками. Циклювання найкраще проводити за правилом - у цьому випадку виходять рівні смуги

Циклювання

Рис. 131. Циклювання

Крім циклі для обробки поверхні застосовують цвяхову щітку. При роботі цвяхову щітку злегка вдавлюють у поверхню й, натискаючи, проводять смугу, знімаючи верхню скоринку розчину

Після обробки поверхню обмітають, потім змочують водою з кисті (окамелка) по 3...6 раз у день протягом 3...5 днів ( залежно від погоди). Оброблені терразитовые штукатурки можна також закривати намоченими у воді рогожами, які вішають близько стін, але не на самі стіни, тому що стікаюча з них вода потрапить на штукатурку й залишить на ній патьоки

Рівномірно-зернисту фактуру можна одержати, обробляючи поверхню піскоструминним апаратом по затверділому розчину. Суміші застосовують із середньозернистим наповнювачем із твердих порід (кварц, граніт, мармур) зі змістом не менш 50% зерен крупностью 1,2...2,5мм. Нанесений накрывочный розчин ущільнюють. Недостатньо ущільнений розчин з раковинами, усадочними тріщинами обробляти з піскоструминного апарата нельзя.

Перед обробкою все тяги на поверхні закривають руберойдом, мішковиною, щільною тканиною. Якщо тяги обробляють піщаним струменем, то їх крайки закривають рейками, щоб не збити усенки.

Грубозернисту камневидную фактуру одержують із цементної суміші зі змістом не менш 50% зерен крупностью 2,5...5мм. Коли накрывка затвердіє, її обробляють бучардами або іншими ударними інструментами, можна й піскоструминним апаратом. При обробці піщаним струменем великі й середні зерна заповнювача оголюються й частково округляються, а дрібні зерна, які перебувають у проміжках між крупними зернами, вибиваються, чому й створюється необхідна шорсткість. Швидше й краще обробляється поверхня штукатурки піщинами гострокутної форми

Перед обробкою бучардами накрывку витримують у вологому стані 8сут, а потім просушують два дні. Готовність наковки визначають по звуку. Якщо при ударі бучардой лунає чистий (дзвінкий) звук, а поверхня штукатурки сколюється, оголюючи зерна заповнювача, обробку вести можна. Якщо звук при ударі виходить нечистий (глухий), а розчин накрывки під бучардой мне, наковку вести рано.

Удари бучардой направляють перпендикулярно оброблюваної поверхні з короткої відстані, без розмаху й з однаковою силою. Щоб у процесі обробки не збивалися крайки штукатурки, бучарда не повинна доходити до ребер двогранних кутів на 20...30мм. Бучарду під час роботи тримають обома руками (мал. 132). Зуби бучарды при цьому урізаються в поверхню, руйнують верхній шар розчину, який закриває крихту й слюду, і одночасно розколюють, що перебувають у верхньому шарі зерна мармурової крихти, які починають іскритися й блищати. Удари наносять до повного розкриття верхньої плівки накрывки.

Наковка штукатурки бучардой

Рис. 132. Наковка штукатурки бучардой


"Терразитовые штукатурки"

 
Штукатурні роботи Штукатурно-декоративні роботи Декоративні штукатурні роботи У допомогу штукатурові